Тема: «Я – громадянин і патріот держави»
Завідувач бібліотекою Байдіна В.І . I категорія, стаж - 40 років
Класний керівник 5 –А класу Терентьєва Є.В. стаж – перший рік роботи
Мета: розширити знання учнів про рідну державу, розкрити суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм»; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України і її патріотом; виховувати любов до рідної землі, до своєї держави.
Перебіг заходу
Учениця 1 Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво - луна,
Це – моя Україна, це - моя Батьківщина,
Що як мама, як тато одна.
Класний керівник: На сьогоднішній виховній годині ми поговоримо про патріотизм, оскільки він є актуальним завжди. Тема нашої виховної години – «Я громадянин і патріот держави». Поглибимо свої знання про рідну державу, розкриємо суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм».
Завідувач бібліотекою: Епіграфом виховної години є вислів Іллі Шевельова: «У кожному з нас,хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно, як не любити себе». Чи погоджуєтесь ви з думкою І. Шевельова, скажете після нашої розмови про патріотизм.
Щоб брати участь в обговоренні будь - якої проблеми, необхідно оперувати певною термінологією. З’ясуємо, чи знаєте ви, що таке громадянин, патріот, патріотизм. Порівняємо ваші знання з тлумаченням їх за словником.
Отже:
- громадянин – це особа, що належить до постійного населення якої – небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
– патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Патріот із грецької означає «земляк», «співвітчизник», «людина, яка любить свою Батьківщину».
- патріотизм – це любов до Батьківщини, до свого народу.
Ми – Українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій, щедрій та багатій землі.
З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевно, з місцевістю, де народилися й росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у хвилини скрути. Наша маленька Батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. Ще Наполеон вважав: «Любов до Батьківщини - перше достоїнство цивілізованої людини».
Класний керівник: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонами національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси - нотами потужного гімну волі.
Учень 2 Героям Небесної Сотні
Як журавлі, що ринули у небо,
Покинувши цей грішний світ
Лишили по собі кривавий,
Та героїчний слід…
Вони не думали, що буде
Не думали про щастя чи добро.
Вони ішли…Ішли назустріч смерті,
І страху зовсім не було.
Небесна Сотня – герої незборені,
Найкращі, найвідважніші сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші мріяли, любили і жили.
Завідувач бібліотекою: Були роки, народилися нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Утім події такої ваги єднають усіх, з роками набуваючи все більшої ваги. Ця війна стала однією з найтрагічніших в історії нашого народу.
Класний керівник: Чорною хмарою нависли над людьми звістка: війна. Настали тяжкі для народу дні. Нажите, набудоване роками стає руїнами, пустирями. Усе палає, земля здригається від вибухів снарядів і реву танків. Смерть, вогонь і попіл, руїни і страшну пустелю залишають після себе окупанти. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас.
Завідувач бібліотекою: Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі.
Класний керівник: Війна. Найважча. Найгірша. Та, що зруйнувала щасливе життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ.
Завідувач бібліотекою: Усі, хто може тримати в руках зброю - воюють. Інші не покладаючи рук працюють заради перемоги.
Класний керівник: Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність. Ліна Костенко писала: « У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковні». Вороги розуміють, що тільки розділивши, посіявши ворожнечу, нас можна буде й надалі тримати в покорі». І щоб нас зробити слабшими, недруги намагаються нас розсварити. Російські сепаратисти зазіхають територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.
Учениця 3 Сьогодні на вокзалі бачила солдата…
Стояв один – його ніхто не проводжав:
Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,
Немов він сам від себе на війну тікав.
Сумний, стурбований, глибокий,
Задумливо і мужньо в самоті стояв,
Хоч перед ним дорога – світ широкий,
Але він стежку свою власну вже обрав.
Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,
Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,
А в пекло – смерті в зуби їде заглядати -
Боротися за волю на своїй землі!
І шкода стало невідомого солдата:
Він сам – та й я нікого вже не жду,
Тому тепер на нього буду я чекати,
Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!
«Не полишай одних в скруту годину,
Дай мужності, надії й сили їм пошли!
Дружині – чоловіка, матері – дитину,
І сестрі – брата, прошу, рідного верни!»
Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,
Й чекати буду рідного тебе з війни…
Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,
Живим та неушкодженим прийти!
Завідувач бібліотекою: У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Війна їх загартовує, робить мужніми, дужими. Нині воїни живуть на грані можливого. Вони багато чого зрозуміли. Та й ми зрозуміли, що для мирних жителів найбільше зло – це коли на твоїй території перебувають громадяни іншої держави. Бо, за будь – яких законів, той хто перебуває на чужій території, ризикує стати носієм свавілля. Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи сил, здоров’я і життя воює за незалежність.
Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.
Виходить Мати із свічкою в руках. На фоні музики каже ( Роль матері виконує учениця 11 класу):
Я – мати, мати всіх дітей,
Що на фронтах воєнних полягли.
Сьогодні я звертаюсь до людей,
Щоб мир у світі пильно берегли.
Я – мати… Я крізь все пройшла:
Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.
Розтоптана і знищена була,
Та через роки йду я до дітей.
В душі моїй горить пекельний біль.
За всіх, усіх, яких не повернуть.
І крик душі лунає звідусіль.
Вони до нас ніколи не прийдуть…
Та я не вірю в похоронки ті!
Живі вони, бо пам'ять ще жива!
Мої сини, соколики ясні…
А всюди квіти… квіти…і трава.
Я – мати! Я до вас іду,
Щоб захистити, відвернути зло.
Та відвести від всіх людей біду,
І щоб війні ніколи не було.
Тож встаньте всі і голови схиліть,
Згадайте тих, хто йшов через фронти.
І вдячністю хвилину помовчіть,
Щоб пам'ять в нашім серці зберегти.
Хвилина мовчання
Класний керівник: Так, герої не зникають. Вони передають наступним поколінням естафету своїх героїчних справ. Нехай пройдуть роки, але ми завжди будемо чути їхні голоси, які кличуть нас до боротьби за мир.
4 – й учень
Мир на Землі – це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.
5 – й учень
Мир на Землі – це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на Землі – це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
6 – й учень
Мир на Землі – це дім, і мама, й тато,
Й любові стільки – просто через край.
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті – хліба коровай.
Завідувач бібліотекою: Вікторина « Моя – Україна»
Вірш про Україну
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна найкраща у …(світі!)
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні…(джерельця.)
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і річки…(глибокі.)
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня (весела.)
Це щира, багата, як світ її мова,
Крилата така, мелодійна…(чудова.)
Її обереги верба і калина,
Найкраща у світі - …(моя Україна.)
Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна й мирна…(держава.)
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати,…(відкрила.)
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі -…(єдина.)
Класний керівник: Вікторина «Знавці нашої культури»
- Кольори нашого державного прапора ( жовтий і синій)
- Розкажіть перші стрічки національного Гімну (…)
- Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (коляда)
- Кущ оспіваний з українських народних піснях, символ дівочої вроди ( калина)
- Дерево – символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат ( тополя)
- Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок)
- Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя та долю, відряджаючи у далеку дорогу ( рушник)
Завідувач бібліотекою: Дійсно, історія багатовікових державних процесів України складна й суперечлива. Український народ завжди демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно й незалежно у мирі й злагоді з іншими народами.
Не плач, коли життя жорстоке
Тобі стежину шле лиху,
Ще знайдеш щастя синьооке
На вкритім тернами шляху.
І не сумуй, коли яскраве
Для тебе сонце вмить зайде,
Ще прийде час – і зірка слави
Смарагдом в душу упаде.
Життя – це поле щастя й муки,
Тому до труднощів звикай,
Та головне – безсило руки
Ніколи ти не опускай!
7 – й учень
Буде важко – кріпись!
Буде гірко – не плач!
Буде вітер – не гнись!
Не уникнуть невдач…
Якщо грози – іди!
Якщо сльози – зітри!
Якщо страшно – тримайся!
Класний керівник: Війна не вивітрюється з пам’яті людей, ні! Війна вкарбовується в пам'ять народу, щемить у душі, як рана невигойна. Ми не маємо права забувати жахіття цієї війни. Ми не маємо права забути тих, хто загинув. Ми не маємо права забувати тих, хто захищає нашу Україну.Пам’ятаймо про це.Ми повинні все пам’ятати!
Завідувач бібліотекою: Наш народ добре знає ціну миру, мирного життя. Мир – це ранок, повний світла та надій. Мир – це квітучі сади та повний колос на ниві. Мир – це шкільний дзвоник, це школа, у вікнах якої – сонце. Добре прокидатися і знати, що в тебе попереду прекрасний день, що тобі нічого не загрожує і всі твої мрії здійсняться. Добре бути щасливим.
Класний керівник: Ми бажаємо вам великого щастя та мирного неба над головою.
Повертайтеся, будь ласка живими,
Я прошу не багато, й не мало.
Кожен вечір молюсь всім святим
Щоб нещастя Вас не спіткало.
Щоби Янгол закрив від біди,
І щоб куля лихої орди
Не побачила, не зачепила.
Ясним ранком, та днем дощовим,
Я шепочу у синєє небо:
Повертайтесь, будь ласка живими,
Більш нічого нам і не треба. | 