ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ МАМИ І ТАТА МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше — не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення — запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) — нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:

«Підеш в школу, – ще довідаєшся...»;

«Може там з тебе людину зроблять!...»;

«Мені такий хлопчик (таке ледащо...)не потрібний ...!»;

«Вчитель не такий»;

«Клас не підходящий, – не такий, як сусідній»;

«Наша школа гірша, ніж та (якась!)»;

«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся тут перед очима!»;

«Дай здачі, чого сидиш?»;

«Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»;

«А чого від нього чекати гарного? Він же...»;

«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...»;

«Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»;

«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»;

«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»;

«І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...»;

«Скільки це може продовжуватися...»;

«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...»

ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:

«Ти мені дуже допоміг!»;

«Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»;

«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»;

«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»;

«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»;

«Я в тебе вірю...»;

«Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»;

«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»;

«А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»;

«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...»

Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»;

«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»;

«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»;

«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, порався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»;

«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...»