Хімія, 10 клас, Пасічник Наталія Михайлівна, ІІ категорія, стаж роботи 11 років
Тема. Загальні відомості про мінеральні добрива. Раціональне використання добрив і проблеми охорони природи
Мета:
- ознайомити з основними видами мінеральних добрив як хімічними речовинами, які вимагають раціонального використання людиною, їхньою роллю в житті рослинних організмів;
- продовжити розвивати вміння учнів практично визначати властивості речовин на прикладі мінеральних добрив;
- виховувати бережне ставлення до природи, розумне використання мінеральних добрив людиною.
Базові поняття і терміни: агрохімія, мінеральні добрива, прості добрива, комплексні добрива; нітратні, фосфатні та калійні добрива.
Міжпредметні зв’язки: біологія, медицина.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І Мотивація навчальної діяльності (відео про мінеральні добрива)
- Як ви вважаєте, яка тема сьогоднішнього уроку?
ІІ Оголошення теми та мети уроку
ІІІ Проблемне питання
Чи потрібно у ґрунт вносити мінеральні добрива?
Інтерактивний метод “Займи позицію” (Якщо ви вважаєте “так” – підніміть зелену картку, якщо “ні” – червону картку)
- Ви визначилися. Можливо, хтось змінить свою думку наприкінці уроку. А зараз переходимо до вивчення теми.
IV Вивчення нового матеріалу
1. Загальні відомості про мінеральні добрива
Добрива – це речовини мінерального та органічного походження, які містять поживні елементи, які додають в ґрунт.
Давайте розглянемо таблицю класифікації мінеральних добрив. (Робота з таблицею, додаток 1)
- Добрива поділяють на чотири групи. Назвіть їх.
- Які добрива відносять до кожної групи?
Мінеральні добрива – неорганічні сполуки, які містять необхідні для рослин елементи живлення. Мінеральні добрива містять поживні речовини у вигляді різноманітних мінеральних солей.
Робота з підручником. Ознайомитися з прикладами добрив ( с. 89, табл. 5, підручник Ярошенко О.Г. Хімія 10 клас). Проаналізувати класифікацію мінеральних добрив та їх склад.
Демонстрація Демонструються добрива – учні за таблицею називають формулу добрива, характеризують зовнішній вигляд.
Діюча речовина - це характеристика добрива, яку використовують при порівнянні добрив у розрахунках норми їх внесення в ґрунт. Для азотних добрив діючою речовиною вважають Нітроген, для калійних – калій оксид, для фосфорних – фосфор (V) оксид.
Для обчислення вмісту діючої речовини необхідно обчислити масову частку діючої речовини:
- Для азотних добрив діюча речовина – НИТРОГЕН
- Для калійних добрив діюча речовина – КАЛІЙ ОКСИД
- Для фосфорних добрив діюча речовина – ФОСФОР(V) ОКСИД
Задача. Обчисліть вміст діючої речовини в амонійній селітрі (35%)
2. Раціональне використання добрив і проблеми охорони природи
Робота з текстом в парах (Додаток 2)
Використання інтерактивного методу «ПОЗНАЧКИ». Учням пропонується під час роботи над текстом використовувати такі позначки:
V («галочка») – підтверджує те, що ви знаєте;
? («знак питання») – ставте, якщо ви хочете дізнатися про щось більше;
! («знак оклику») – ставте, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка бентежить, хвилює вас
Обговорення прочитаного тексту:
- Яка інформація вас схвилювала?
- Щоб ви хотіли дізнатися?
3. Виробництво добрив (повідомлення учнів)
V Узагальнення і систематизація знань
Лабораторний дослід (підручник с. 92-93)
Група 1
Із запропонованих неорганічних добрив виберіть азотні і дослідіть їх.
Група 2
Із запропонованих неорганічних добрив виберіть калійні і дослідіть їх.
Група 3
Із запропонованих неорганічних добрив виберіть фосфорні і дослідіть їх.
Обговорення результатів досліду.
- Як правило, добре розчинені добрива вносять у ґрунт весною. а погано розчинні – восени.
VІ Підсумок уроку
1. Інтерактивний метод “Займи позицію”
Чи потрібно у ґрунт вносити мінеральні добрива?
Обговорення: Чому змінилася ваша думка?
2. Інтерактивний метод «Незакінчене речення»
Сьогодні я дізнався…
Було цікаво…
Було складно…
Я зрозумів, що…
Я навчився…
Я спробую…
Мене здивувало…
VІІ Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника.
Творче завдання: написати рекламу або «антирекламу» мінеральних добрив
Додаток 2
Раціональне використання добрив і проблеми охорони природи.
Добривами називають речовини, що містять поживні елементи в засвоєній рослинами формі, внесення яких або в ґрунти, або у формі підгодівлі призводить до підвищення врожайності культурних рослин.
Добрива тільки тоді будуть ефективними, коли їх використання буде оптимальні – не можна вносити ні малі, ні дуже великі дози добрив. Крім того, велике значення мають терміни і способи внесення добрив. Технологію застосування добрив розробляють науковці в галузі сільського господарства, реалізують – агрономи і працівники, зайняті у сфері сільськогосподарського виробництва. Було виявлено, що азотні добрива сприяють отриманню великої маси урожаю, проте надмірне внесення азотних добрив (як амонійних, так і нітратних) призводить до отримання екологічно неякісної продукції – вона містить нітрати, які мають шкідливий вплив на людину, і за певних концентраціях нітратів така продукція викликає отруєння, в ряді випадків призводить до смерті.
Токсичність (отруйність) нітратів проявляються наступним чином.
1. Первина токсичність пов’язана з впливом власне нітрат – іонів NO-3, при якому відбувається пригнічення процесів дихального ланцюга, порушення обміну вуглеводів. Ця токсичність відносно не велика, більше шкоди приносять інші види токсичності, пов’язані з перетворенням нітрат-іонів в організмі людини і теплокровних тварин.
2. Вторинна токсичність пов’язана з перетворення нітрат-іонів у нітрит-іони (NO2-). Нітрит-іони взаємодіють з гемоглобіном, який перетворюється в метгемоглобін (в гемоглобіні міститься залізо у формі Fe2+, а метгемоглобін – у вигляді Fe3+). Метгемоглобін, на відміну від гемоглобіну, не здатний взаємодіяти з киснем і переносить його до клітин тіла, тобто відбувається порушення процесів дихання, а це призводить до появи головних болів, запаморочень, блювоті, зниження артеріального тиску і може, навіть, виникнути коматозний стан.
3. Третинна токсичність нітратів пов’язана з подальшим перетворенням нітрат-іонів в нитрозосполуки, багато з яких мають канцерогенні властивості (здатні викликати ракові захворювання).
Нітрати, що потрапили в організм, виводяться з нього протягом 4-12 годин на 50-80% (залежно від віку – у молодих більше, у літніх менше).
Слід зазначити, що організмам рослин неорганічні сполуки Нітрогену не приносять шкоди. Але наявність надлишку сполук призводить до того, що рослини накопичують їх у собі, і якщо такі рослини потрапляють в якості їжі в організм теплокровного тварини або людини , то вони викликають їхнє отруєння.
Екологічно небезпечним є надмірне внесення фосфорних і калійних добрив. Ці добрива потрапляють у вигляді стічних, ґрунтових і дощових вод у водойми і викликають явище, зване «евтрофікацією» (бурхливий розвиток рослинності водойми, особливо фітопланктону, а також зважених у товщі поверхневих вод мікроскопічних водоростей).
Евтрофікація супроводжується інтенсивним поглинанням кисню і виділення великої кількості сірководню та аміаку, що веде до загибелі риб та інших тварин, в таких водоймах водо стає непридатною для пиття й навіть для купання.
Надмірне внесення різних добрив призводить до отримання неякісної продукції, забруднює навколишнє середовище, але і збільшує втрати на використання добрив та оптимізації технологій їх внесення.
Крім розглянутого вище, існують й інші проблеми, пов’язані в використанням добрив:
1) біологічні проблеми, пов'язані з деградацією і скороченням лісів, пасовищ, запасів риб і хутра;
2) екологічні проблеми, пов'язані із забрудненням основних компонентів біосфери (атмосфери, гідросфери та літосфери);
3) ґунтово-геоморфологічні проблеми, що складаються в процесах ерозії ґрунтів, яроутворення, засолення та іншого забруднення ґрунтового покриву;
4) земельні проблеми, пов'язані з нераціональним землекористуванням, урбанізацією, виснаження надр, нераціональними їх використанням та видобування корисних копалин;
5) ландшафтні проблеми, пов'язані з погіршенням і втратою природно-рекраційних якостей ландшафтів через нераціональну їх експлуатацію, а також цілий ряд інших проблем.
| 