Хімія, 7 клас, Пасічник Наталія Михайлівна, ІІ категорія, стаж роботи 11 років

Тема. Фізичні та хімічні явища

Мета: сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, навчити учнів їх розрізняти, з допомогою експерименту з’ясувати суть, зовнішні ефекти хімічних реакцій, розкрити значення хімічних реакцій у житті та побуті людини, формувати навички наводити приклади хімічних та фізичних явищ, розвивати уявлення про перетворення речовин, виховувати допитливість і спостереження.

Тип уроку: формування нових знань

Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, пробіркотримач, сухе пальне, сірники, скло, магніт, шматки крейди, залізні ошурки, магнієві ошурки,  розчини хлоридної кислоти, натрій гідроксиду, купрум(ІІ) сульфату, натрій карбонату, фенолфталеїн, кристалічні амоній хлорид і кальцій гідроксид, роздрукований матеріал кожному учню (додатки 1-3).

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація.

Учень зачитує уривок з казки Ш. Перро «Спляча красуня»

Слово вчителя.

            У казці зупинилося життя. Проте ми живемо в світі, в якому відбуваються зміни: міняється політичний устрій, відбувається міграція населення, в небі з’являється веселка,  комета, полярне сяйво, на Землю падають метеоритні дощі, спостерігаються сонячні або місячні затемнення, з зернини виростає паросток рослини, після весни наступає літо, потім осінь, зима і знову весна, почергово міняються день і ніч .

   Будь які зміни, що відбуваються навколо нас, називаються явищами

            З речовинами теж відбуваються різні зміни або явища. На сьогоднішньому уроці ми з вами познайомимося з фізичним та хімічними явищами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Фізичні явища.

 Проведемо демонстраційні досліди з деякими речовинами і проаналізуємо, що відбувається з ними.

Демонстраційні  досліди  

            1. У пробірку наллємо 2-3 мл води і доведемо до кипіння, вода починає кипіти і випаровуватися. До отвору пробірки піднесемо скло, на поверхні якого починає конденсуватися вода.

Які зміни відбуваються з водою?       (змінюється агрегатний стан)

            2. Змішаємо залізні та дерев’яні ошурки. Піднесемо до суміші магніт.

                        Які зміни спостерігаємо?       (залізні ошурки притягуються магнітом)       

            3. Беремо мідний дріт і зробимо з нього спіраль.

                         Що відбувається з міддю?   (змінюється форма)

            4. Вмикаємо електричну лампочку.

                        Які зміни спостерігаємо? (лампа світиться)

Слово вчителя.

Чи змінювалися під час дослідів речовини?  (ні)

Під час дослідів відбувалися зміни агрегатного стану, форми, дія магніту на речовину, але самі речовини не змінювалися.

Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу, називають фізичними явищами.

До фізичних явищ відносять (учні записують у зошит):

• зміну агрегатного стану;
• зміну форми;
• дія магніту;
• випромінювання світла розжареними  тілами;
• дифузію та ін.

2. Хімічні явища

Демонстраційні досліди:

(під час проведення дослідів учні заповнюють «хмаринки» в схемі, яку отримують на початку уроку, додаток 1)

            1. У пробірку поміщаємо кілька шматочків крейди і доливаємо хлоридної кислоти.

                 Що спостерігаємо?     (виділення газу – 1 «хмаринка»)

            2. У пробірку поміщаємо невелику кількість купрум(ІІ) оксиду, порошок чорного кольору,  додаємо розчин хлоридної кислоти, нагріваємо пробірку, через деякий час помічаємо, що рідина змінює колір і стає зеленою.

     Що спостерігаємо?     (зміну забарвлення – 2 «хмаринка»)

3. До розчину купрум(ІІ) сульфату додаємо натрій гідроксид, отримуємо желеподібний  осад яскраво-синього кольору. До осаду, що утворився додаємо розчин сульфатної кислоти і спостерігаємо розчинення осаду.

   Що спостерігаємо?     (утворення і розчинення осаду – 4 «хмаринка»)

4. Підпалимо стрічку металу магнію.

    Що спостерігаємо?     (яскраве свічення – 3 «хмаринка»)

5. В одній склянці знаходиться молоко, а в другій – кефір.

   Що спостерігаємо?     (зміну смаку – 5 «хмаринка»)

6. В пробірку поміщаємо суміш амоній хлориду і кальцій гідроксиду, суміш злегка нагріваємо. Легким порухом руки направляємо потік повітря від отвору пробірки до себе, відчуваємо характерний запах амоніаку.

   Що спостерігаємо?     (поява запаху – 5 «хмаринка»)

Слово вчителя

            Під час проведення останніх дослідів утворювалися інші речовини. В наслідок розчинення крейди утворюється газ, після горіння магнієвої стрічки залишився попіл, молоко перетворилося на кефір, тобто одні речовини перетворювалися на інші.

Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші, називаються хімічними явищами, або хімічними реакціями.

Речовини, які вступають в хімічну реакцію називають вихідними речовинами або реагентами, а речовини, що утворюються в результаті реакції – кінцевими речовинами, або продуктами реакції.

            Назвіть, будь ласка, реагенти і продукти реакції у дослідах. (реагент –  молоко, продукт реакції – кефір; чорний поршок купрум(ІІ) оксиду і прозорий розчин хлоридної кислоти – реагенти, а зеленуватий розчин – продукт реакції).

            У процесі перебігу хімічних явищ частинки однієї речовини перетворюються на частинки іншої, з однієї речовини утворюється інша речовина з іншими властивостями. Як же це відбувається? Під час зіткнення молекули різних речовин можуть обмінюватися своїми атомами, можуть сполучатися в одну велику молекулу, а великі молекули можуть розпадатися на декілька маленьких. Йонні речовини можуть обмінюватися своїми йонами.

            Під час хімічних процесів АТОМИ НЕ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ ОДИН НА ОДНИЙ, а  відбувається ПЕРЕГРУПУВАННЯ АТОМІВ , які входять до складу різних речовин. Усі атоми під час хімічних реакцій зберігаються.

            Яким чином визначити відбулася хімічне явище чи фізичне? Звичайно, можна сказати, що якщо склад молекули речовини змінився, то явище належить до хімічних, а якщо не змінився – до фізичних. Але молекули надзвичайно важко побачити навіть у найсильніший мікроскоп. Але ми зазначили, що під час хімічних явищ одні речовини перетворюються на інші, тому за зникненням ознак перших і появою ознак других речовин, ми й будемо робити висновок, що відбулася хімічна реакція.

            Молоко мало один смак, кефір – інший, суміш двох білих кристалічних речовин до нагрівання не мали запаху, після нагрівання –  з’явився різкий запах амоніаку.

            При спостереженні за дослідами ми бачили певні зміни, які відбувалися з речовинами і записували їх у «хмаринки», ці зміни називаються зовнішніми ефектами хімічних реакцій (записуємо у «сонечко» на схемі).

            Інколи і фізичні, і хімічні явища можуть супроводжуватися однаковими зовнішніми ефектами: розповсюдження запаху парфумів, виділення розчиненого газу при нагріванні газованої води та ін. Робити висновок про належність явища до фізичного чи хімічного слід тільки за сукупністю ознак, всебічно дослідивши речовину до і після експерименту.

3. Значення хімічних реакцій у природі та повсякденному житті

            Учні заздалегідь отримують завдання підготувати повідомлення про значення хімічних реакцій у природі (1 учень) та повсякденному житті (2 учень)

  ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів

1 . Лабораторні досліди.

Слово вчителя.

            Ви проведете декілька лабораторних дослідів з метою закріплення знань про зовнішні ефекти хімічних реакцій, удосконалите свої  вміння поводитися з хімічними реактивами та обладнанням. (підручник с. 80)

            Під час роботи слід обережно поводитися з хімічними реактивами, виконувати всі завдання відповідно до інструкції.  

(Робота в парах, учні отримують реактиви і форму звіту для оформлення лабораторних дослідів (додаток 2))

Після проведення лабораторних дослідів учні вибірково здають звіти.

2. Тренувальні вправи

            а) З тексту (додаток 3)  виписати явища:

                         І варіант фізичні,

                         ІІ варіант хімічні.

 Після  виконання роботи – взаємоперевірка.  

б) Гра «Визнач явище» (Вчитель називає явище, учні по ланцюжку визначають фізичне воно    

     чи хімічне):

            іржавіння заліза, замерзання води, горіння бензину, плавлення алюмінію, прокисання молока, випаровування, поява запаху оцту при відкривання пляшки, горіння деревини, фільтрування, утворення інею, утворення зеленого нальоту на мідних предметах, зміна форми скляної палички при нагріванні, танення льоду, згоряння палива в двигуні, вибух динаміту, розшарування струшеної води і олії, утворення осаду при зливанні реактивів, дія магніту на цвях, виділення газу при змішуванні харчової соди і оцту,  кристалізація солі при випаровуванні морської води, вицвітання забарвленої тканини на сонці.

V. Домашнє завдання:  § 13, завд. № 100, 101

VІІ. Оцінювання досягнень учнів.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

            Для проведення підсумків уроку пропоную продовжити речення: «Найцікавішим на цьому уроці для мене було…».

                                                                                          Звіт лабораторного досліду.        Додаток 2

 Прізвище, ім’я________________________________

Додаток 3

            Коли учень 7 класу Дмитрик прийшов додому після уроку хімії, на якому вивчали хімічні і фізичні явища, то із здивуванням помітив, що його просто переслідують хімічні процеси. Так, колір змінюють папір під пензликом з аквареллю, мідний дріт, який вносять у полум’я,  бризки бруду, що висихають на черевиках, їжа, що підгоріла  на сковороді; тепло виділяють батарея опалення, сірник, що горить,  навіть, кіт Мурчик; бульбашки газу виділяються  при бродінні виноградного соку і при кипінні води; змінюється смак сиру під час довгого зберігання  та смак води при розчиненні в ній  цукру, а запах з’являється при притуханні яєць та від маминих парфумів.  Допоможіть Дмитрику відрізнити хімічні явища від фізичних.