П`ятниця
29.03.2024
04:15
Категорії розділу
Шкільні новини [90] Візитка школи [1]
Розклад уроків, дзвоників [2] Нормативно-правова база [8]
Національно-патріотичне виховання [29] Сторінка бібліотекаря [2]
Сторінка психолога [32] Сторінка педагога-організатора [6]
Для вчителя початкових класів [19] Для вчителя основної школи [27]
Для вчителя старшої школи [9] ЗНО [5]
Школа майбутнього першокласника [6] Для батьків [7]
Спортивне життя школи [7] Для класного керівника [6]
ГПД [6] Робота з обдарованими [11]
Діяльність учнівського самоврядування [2] Екстернатна форма навчання [4]
Методична робота [4] Права дитини і людини [2]
Група в FACEBOOK [1] Дистанційне навчання [6]
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • СЗШ № 1 м.Сєвєродонецька Луганської області
    Головна » 2016 » Січень » 15 » Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресурсозабезпеченість
    14:10
    Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресурсозабезпеченість

    Вчитель: Коржинська Тамара Василівна

    Предмет: Географія

    Стаж роботи: 33 роки

    Вища категорія, "старший учитель"

    10 клас. Соціально-економічна географія світу.

    Тема. Поняття «географічне середовище», «техносфера», «природа», «навколишнє середовище». Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Історія використання корисних копалин.

    Освітні цілі: поглибити і систематизувати знання учнів про поняття «географічне середовище», «техносфера», «природа», «навколишнє середовище», «природні ресурси» та їх класифікацію; сформувати в учнів систему знань про ресурсозабезпеченість окремих територій світу, особливості природокористування.

    Виховні цілі: сформувати в учнів діалектико-матеріалістичні погляди на природу, на взаємозв’язок природи та суспільства; прогнозувати позитивні і негативні наслідки втручання людини в природу; сприяти формуванню поваги до природи.

    Розвиваючі цілі: розвивати в учнів інтерес до читання науково-популярної літератури; сприяти формуванню комунікативної особистості; уміння і навички порівнювати, працювати з картами, таблицями, додатковою літературою; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при вивченні нового інформаційного матеріалу; робити узагальнюючі висновки; формувати пізнавальний інтерес до предмета.

    Обладнання: фізична карта світу, атласи, контурні карти, додаткова література, дидактичний матеріал.

    Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами узагальнення раніше засвоєного.

    Хід уроку

    І. Організаційні моменти.

    ІІ. Повідомлення теми уроку.

    Слово вчителя.

    Сьогодні на уроці ми згадаємо і систематизуємо знання про природні ресурси, природокористування, класифікацію природних ресурсів, сформуємо систему знань про ресурсозабезпеченість окремих територій Землі.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань.

    Прийом «Географічна розминка».

    Питання до класу. Пригадайте…

    1. Що називають «географічним середовищем»?

    (Частина географічної оболонки, що освоєна людиною і втягнена в суспільне виробництво; є матеріальною основою існування людського суспільства.)

    2. Що називають «техносферою»?

    (Частина біосфери, видозмінена людиною за допомогою технічних засобів з метою найбільшого задоволення своїх соціально-економічних потреб.)

    3. Що називають «природою»?

    (Закон регулюючий суспільство, виробництво, умови самого людського життя.)

    4. Що називають «навколишнім середовищем»?

    (Цілісна система взаємопов’язаних природних і антропогенних об’єктів і явищ, у якій відбуваються праця, побут і відпочинок людей.)

             5. Що називають «природними ресурсами»?

    (Природні об’єкти і явища, які на сучасному рівні їх вивченості та розвитку продуктивних сил можуть використовуватись у суспільному виробництві для задоволення тих чи інших потреб людей.)

    ІV. Мотивація.

    Слово вчителя.

    Природні ресурси розміщені на Землі нерівномірно. Не тільки окремі країни, а й регіони різняться за рівнем забезпеченості різними видами природних ресурсів, зокрема – корисних копалин.

    Суспільство стало вилучати з природи дедалі більше її ресурсів і водночас повертати в природу все більш численні відходи своєї діяльності. Так виникли дві взаємопов’язані проблеми: раціональне і нераціональне природокористування, забруднення навколишнього середовища.

    Цього разу метою нашого уроку є не тільки узагальнення, систематизація одержаних раніше знань, але й одержання нової інформації, щодо ресурсозабезпеченості регіонів світу, природокористування, типів і видів природних ресурсів.

    Знайдіть у вашому атласі карти, що допоможуть нам опанувати матеріал теми уроку. Пропоную вам розкрити мету нашого уроку за таким планом (запис плану на дошці).

    1. Світові природні ресурси, їх класифікація.
    2. Ресурсозабезпеченість регіонів світу.
    3. Природокористування.
    4. Історія використання корисних копалин.

    Слово вчителя.

    Спробуйте для себе сформулювати, що ви очікуєте від цього уроку.

    V. Вивчення нового матеріалу.

    Слово вчителя.

    Природні ресурси світу великі й різноманітні. До них відносять компоненти живої і неживої природи, що використовуються, як предмети виробництва, споживання й рекреації.

    Робота в групах.

    (Кожній групі пропонується заповнити картку, що стосується класифікації природних ресурсів. Учні використовують набуті знання раніше, додаткову літературу, підручники, атласи.)

    Завдання.

    Давайте з’ясуємо, за якими принципами відбувається класифікація природних ресурсів.

    Картка № 1

    Класифікація природних ресурсів за видами.

    № з/п

    За видами

     

     

     

    Картка № 2

    Класифікація природних ресурсів за вичерпністю.

    № з/п

    За вичерпністю

    Приклади

     

     

     

     

    Картка № 3

    Класифікація природних ресурсів за можливістю самовідновлювання.

    № з/п

    За можливістю самовідновлювання

    Приклади

     

     

     

     

    Картка № 4

    Класифікація природних ресурсів за темпами економічного відтворення.

    № з/п

    За темпами економічного відтворення

    Приклади

     

     

     

     

    Картка № 5

    Класифікація природних ресурсів за можливістю заміни одних ресурсів іншими.

    № з/п

    За можливістю заміни одних ресурсів іншими

    Приклади

     

     

     

     

    Картка № 6

    Мінеральні ресурси.

    Паливні

    Рудні

    Нерудні

     

     

     

     

    Після закінчення роботи кожна група звітує про виконане завдання.

    Слово вчителя.

    Виявляється, що наша Земля має велику «комору», де природа дбайливо зберігає накопичені за мільйони років багатства, природні ресурси і їх різноманітність.

    З розвитком господарства збільшується обсяг ресурсів, що використовуються, залучаються у виробництво нові їх види, змінюється роль старих, освоєних раніше природних багатств.

    Повідомлення учня (випереджальне завдання).

    «Ресурсний потенціал сучасної цивілізації».

    Орієнтовний зміст.

    Ресурси (фр. ressources - засоби, запаси, можливості, джерела) в економіці розглядаються як складові елементи виробничого потенціалу, якими володіє окрема країна чи світове співтовариство і які використовуються для економічного, соціального, науково-технічного розвитку. Економічні ресурси поділяють на матеріальні, природні, трудові, технологічні, фінансові, інформаційні. Отже, розглядаючи ресурсний потенціал сучасної індустріальної цивілізації, необхідно проаналізувати його складові частини. До матеріальних ресурсів належать передусім знаряддя та предмети праці. Розвиток знарядь праці - найперший показник технічного прогресу людства. Предмет праці взагалі - це речовина, яку люди так чи інакше відокремлюють своєю працею від природи й перетворюють або на кінцевий продукт, або використовують для подальшої переробки. Звичайно, найважливіше значення мають мінерально-сировинні та паливні ресурси.

    Забезпечення економічних систем сучасної індустріальної цивілізації мінеральною сировиною та паливом - первинними субстанціями матеріального виробництва - є однією з глобальних проблем, вирішення якої вимагає комплексного підходу і скоординованих дій усього світового співтовариства. Велике значення для вирішення цієї проблеми мають також зовнішньоекономічні зв'язки та МПП у сфері добування й використання палива і сировини.

    Одна з проблем забезпечення енергоресурсами сучасної цивілізації полягає в тому, що економіка більшості країн світу протягом тривалого часу розвивалась, орієнтуючись на нафту й продукти її переробки. Перехід на інші джерела енергопостачання вимагає значних капіталовкладень, пов'язаних зі структурною перебудовою економіки, які досить часто не під силу окремим країнам. В аналогічній ситуації опинилась і Україна після розпаду СРСР.

    Географічний практикум.

    На контурну карту нанести місце знаходження найбільших світових родовищ корисних копалин, використовуючи тематичні карти атласу.

    Робота в групах.

    Робота з підручником, додатковою літературою, атласом(клас ділиться на три групи).

    Завдання.

    Зробити короткий аналіз природних ресурсів регіонів світу, письмово у зошитах.

    Перша група.

    Рудні мінеральні ресурси, чи достатньо у природі?

    Орієнтовний зміст.

    Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганцевих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін. Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах «мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін. Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в багатьох країнах. Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді, Росії, Австралії. Олово і вольфрам приурочені до двох металогенічних поясів — Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

    Друга група.

    Паливні ресурси.

    Орієнтовний зміст.

    З паливних ресурсів ( вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні – кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

    Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам’яне, 40% — на буре вугілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.

    Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється — 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн мЗ. Особливе значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами — таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії. Потенційні ресурси урану оцінюють у 10 млн т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.

    Третя група.

    Нерудні ресурси.

    Орієнтовний зміст.

    Нерудна гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам"яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флоріда). Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляються в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

    Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всюди. Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

    Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.

    (Після закінчення роботи кожна група звітує про виконане завдання.)

    Слово вчителя.

    Мінеральні ресурси є головним джерелом матеріального виробництва суспільства, найбільш активно людство почало використовувати їх у другій половині ХХ століття.

    І як видно із вашого аналізу мінеральних ресурсів налічується понад 200 видів. Щорічно із земних надр видобувається понад 120 млрд. т різноманітної сировини і палива. Сучасне розміщення корисних копалин світу – це результат геологічного розвитку нашої планети. Росія, Китай, Австралія, Канада, США мають практично всі види мінерально-сировинних ресурсів і належать до категорії країн максимальної ресурсозабезпеченості.

    Слово вчителя.

    Природокористування – сукупність заходів, які здійснює суспільство з метою вивчення, охорони, освоєння та перетворення навколишнього середовища. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх природними властивостями, стільки соціально-економічними потребами. А тому природокористування є раціональним і нераціональним (схема на дошці).

    Природокористування

    Раціональне

    Нераціональне

    • Оптимальні зв’язки суспільства і природи
    • Екологія виробничої діяльності
    • Збереження цілісності природних систем
    • Використання ресурсозберігаючих технологій
    • Вичерпання природних ресурсів
    • Забруднення навколишнього середовища
    • Знищення оздоровчих та естетичних цінностей природи

     

     

    Завдання класу.

    Прокоментувати схему (усно).

    Довести, що проблема природокористування є комплексною.

    Висновок (у зошитах).

    Проблема природокористування, як складова глобальної проблеми «людина і природне середовище», - комплексна. По-перше, це міжнародна (міждержавна) проблема, бо у розв’язанні її беруть участь різні країни. По-друге, це проблема міждисциплінарна, бо до її вирішення залучається багато наук, серед яких важлива роль належить географії.

    Повідомлення учня (випереджальне завдання).

    «Історія використання корисних копалин».

    Орієнтовний зміст.

    Як відомо, в процесі господарської діяльності людина використовує багато корисних копалин і різних речовин, серед яких одне з провідних місць займають паливні корисні копалини. А саме: нафта, природний газ, вугілля, торф та горючі сланці.

    Мільйони років тому основним джерелом енергії була м'язова сила людей. Всього близько 500000 років назад, як думають археологи, в час наступання льодовиків для добування енергії використовували деревину: людина навчилась користуватись вогнем і підтримувати вогнище на місці стоянки. І лише десь 7-5 тисяч років тому назад, приручивши коней, ослів, буйволів, верблюдів та інших, вона почала використовувати тяглову силу цих тварин і приблизно тоді ж - силу річкових потоків та вітру. Всього 150 - 200 років назад металургійні заводи працювали на дровах, ними вантажили печі паровозів. В середині XVIII століття розпочалося широке використання вугілля, а з кінця XIX століття - нафти і газу, як більш калорійного, економічного та транспортабельного палива. Ці копалини займають сьогодні визначне місце в паливно-енергетичному балансі переважної більшості країн світу та відіграють надзвичайно важливу роль в їх економіці та політиці, а також широко використовуються у всіх промислових процесах і житті людини. Але ці ресурси є невідновлюючими. Тому потрібно освоювати нові альтернативні джерела енергії, які належать до практично невичерпних, а саме: гідроенергія, енергія Сонця, вітру, морських припливів та відпливів, хвиль, течій, геотермальна енергія. Кожна з них зможе зменшити вживання органічного палива, воно буде менше викидати в атмосферу різних шкідливих газів, які можуть спричиняти парниковий ефект, кислотні дощі та інші різні проблеми. Крім того сучасна наука ставить перед собою завдання - мета, якого є глибинна переробка горючих корисних копалин, а також підвищення ефективності використання та зменшення на навантаження на природу Землі. Отже, паливні корисні копалини відіграли і відіграють дуже важливу роль в житті суспільства та кожної людини зокрема.

    З давніх-давен ці копалини людина використовувала у своїх побутових цілях, але в дуже малих кількостях. З розвитком науки, промисловості та техніки потреба в них різко зросла. А саме в таких галузях народного господарств: в енергетиці, транспорті, важкій та легкій промисловості і в побуті, На даний час ні один процес виробництва не проходить без продуктів переробки горючих корисних копалин. А щоб задовольнити потребу в цих породах людство винайшло багато способів добування і переробки. Для покращення продуктів переробки людина була змушена більше дізнатися про їхнє утворення, походження, залягання, фізичні та хімічні властивості. І в результаті цих досліджень вона класифікувала їх.

    Але жодна діяльність, яка є результатом видобування і використання паливних копалин не проходить без негативних наслідків. І щоб їх не допускати та запобігати їм, потрібно: освоювати нові екологічно безпечні способи добування, переробки, альтернативні джерела енергії та нові методи нейтралізування шкідливих речовин після спалювання.

    VІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

    Учитель пропонує учням дати відповіді на питання:

    • Для яких видів ресурсів і чому міжнародне співробітництво щодо ресурсозабезпеченості особливо важливо?
    • Чому саме в другій половині ХХ ст.. різко зріс вплив людини на довкілля?
    • Доведіть, що проблема природокористування є комплексною?
    • Які основні напрямки раціонального використання мінеральних ресурсів?

    VІІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

    • Які знання, отримані сьогодні на уроці, ми зможемо використати під час вивчення наступних тем?
    • Порівняйте ваші досягнення на уроці з очікуваними.
    • Оцінювання знань і умінь учнів.

    VІІІ. Домашнє завдання.

    • Опрацювати текст підручника.
    • Підготувати повідомлення (по бажанню):

    - «Добування паливних корисних копалин»;

    - «Властивості горючих копалин».

    Категорія: Для вчителя старшої школи | Переглядів: 1278 | Додав: usova83 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar