Вівторок
16.10.2018
23:17
Категорії розділу
Шкільні новини [57]Візитка школи [1]
Розклад уроків, дзвоників [1]Нормативно-правова база [8]
Національно-патріотичне виховання [27]Сторінка бібліотекаря [3]
Сторінка психолога [22]Сторінка педагога-організатора [6]
Для вчителя початкових класів [19]Для вчителя основної школи [27]
Для вчителя старшої школи [9]ЗНО [8]
Школа майбутнього першокласника [6]Для батьків [6]
Спортивне життя школи [3]Для класного керівника [5]
ГПД [6]Робота з обдарованими [10]
Діяльність учнівського самоврядування [4]Екстернатна форма навчання [5]
Методична робота [4]Права дитини і людини [2]
Група в FACEBOOK [1]
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • СЗШ № 1 м.Сєвєродонецька Луганської області
    Головна » 2016 » Січень » 21 » Що потрібно майбутньому першокласнику
    11:03
    Що потрібно майбутньому першокласнику

     

    Початок навчання дитини у 1 класі

         Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у житті дитини. Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання. Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками. Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню, школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання. 

        У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається? Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника. Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи. Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно. 

    Що потрібно майбутньому першокласнику: 

     1. Шкільна форма.

     2. Спортивна форма. 

     3. Спортивне взуття.

     4. Змінне взуття

     5.Альбом і фарби (гуаш або медові). 

     6. Пензлики для малювання (2шт).

     7. Кольорові олівці та фломастери. 

     8. Кольоровий папір, кольоровий картон.

     9. Ножиці із закругленими кінчиками. 

     10. Клей ПВА. 

     11. Пластилін, дощечка із стеками. 

     12. Папка для праці (за бажанням). 

     13. Конструктор будь-який. 

     14. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку). 

     15. Обгортки для підручників та зошитів. 

     16. Папка для зошитів.

     17. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка). 

      

    Ведемо дитину в перший клас. Поради психолога

      Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

     Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.

    Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

    Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

    Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д. До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.

    Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

    Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

    Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.

    "Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.

    Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

    Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.

    Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

    Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.

    Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.

    Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

    Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.

    Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

    Аналіз малюнка. Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа".

    Кількість малюнків.Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій для дитини.

    Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми.

    Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе.

    Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях.

    Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко.

    Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?".

    "Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму. 

     

    Поради батькам першокласника

      1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

     

    2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

     

    3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

     

    4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

     

    5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

     

    6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

     

    7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

     

    8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

     

    9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

     

    10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

     

    11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

     

    12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

     

    13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

     

    14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

     

    15.Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

     

    Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

     Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.

     Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?

    Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

    Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

    Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.

    Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

    Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

    Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

    Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

    Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.

    Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

    Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

    Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

     

    Як навчити дитину читати?

           Займатися з малюком треба регулярно, але недовго: для початку 5 - 10 хвилин на день буде достатньо, пізніше заняття можна буде продовжити до 30 хвилин. Заняття повинно обов'язково проходити у вигляді гри, тоді вашій дитині буде легко й дуже цікаво. 

     Для того, щоб освоїти техніку читання без особливих проблем, спочатку треба добре вивчити всі літери. Почати найлегше з кубиків: картинки, зображені на них, допоможуть дитині впізнати знайомий предмет, і з вашою допомогою він навчиться називати букву, будинок - Б, лялька - Л. Потім пограйте з малюком, запропонуйте йому знайти букву Б, але не поспішайте підказувати . Дайте дитині можливість самостійно відшукати кубик з цією літерою, ну а якщо у неї одразу не вийде, то підкажіть їй що буква Б - це будиночок. 

     Після вивчення літер за допомогою кубиків ще занадто рано переходити до читання, так як кожна літера асоціюється у малюка з певною картинкою. Якщо ви в гостях покажете малюкові вже знайому йому букву, але з іншого картинкою, він не зможе назвати її. Надалі маляті буде дуже важко читати, тому що перш, ніж назвати букву, воно буде подумки згадувати саме свою картинку на кубику, повторювати її назву про себе, а тільки потім, згадавши букву називати її в слух. Саме через це дитина, що знає у 3 роки всі літери з кубиками, в початкових класах може читати дуже повільно. 

     Тому, вивчати літери з кубика треба не лише за допомогою картинок, але і за допомогою всіх рідних, друзів і просто знайомих вашої родини. Показуючи малюкові букву М, скажіть йому, що це - мама, Т - тато, Р - Рома, твій друг. Головне, щоб ваш малюк дуже добре знав ту людину, з якою ви пов'язуєте ту чи іншу літеру. Потім можна продовжити грати, запропонуйте малюкові знайти мамину букву або татову, не називаючи самої літери. Коли він знайде її, то обов'язково разом з дитиною промовте вголос: "Мамина буква М".

     Пізніше почніть складати з кубиків разом з малям прості слова: мама, тато і т.д. Це ще не можна назвати читанням, проте потім вашому малюкові буде набагато легше. 

     Навіть якщо малюк вже дуже добре засвоїв літери на кубиках, ще не час приступати до читання. Спочатку потрібно придбати першу книгу для вашого малюка - Абетку. Важливо підібрати таку книгу, в якій більше нових зображень поряд з уже знайомими для вашого малюка літерами. Наприклад, якщо на кубику з буквою Л була зображена лялька, то в азбуці на цю ж літеру може бути намальований лев. Це допоможе дитині легше впізнавати літеру не лише за допомогою вивченого раніше зображення на кубику. Добре, якщо на кожній сторінці є не тільки картинка для даної літери, але й маленький віршик із слів, що починаються на цю літеру. Щодня перед сном, повторюючи з малюком вивчені букви, не забудьте прочитати йому і маленький віршик. Це сподобається вашій дитині так само, як і читання казок перед сном, і допоможе їй закріпити вже пройдений матеріал, вивчені нею літери. 

     Ось тепер, після того як вивчений весь алфавіт, можна починати вчити дитину читати. Для того, щоб приступити до вивчення та засвоєння техніки читання, потрібно придбати іншу книгу. На початку такої книги для читання мають бути приведені склади, що починаються на якусь певну букву, потім прості слова з них, а потім більш складні слова, а в кінці - невеликі речення, складені з цих слів. 

     Дуже зручно, коли перші склади зображені так: від першої літери до іншої намальовані маленькі сліди або маленький хлопчик, що біжить. Вивчаючи склад, наприклад, «МА», легко можна пояснити дитині, що буква М пішла в гості до букви А, вийшло «МА». Або що хлопчик Міша - М, пішов у гості Ані - А і вийшло «МА». 

     Потім можна приступати до читання перших простих слів, складених з вивчених вже складів: ма-ма. Читаючи перші прості слова, не забувайте повторювати з малям букви, щоб йому потім було легше перейти до більш довгих і складних слів. 

     Речення в кінці книги, складені з прочитаних слів, мають бути не дуже великими і містити інформацію, знайому і зрозумілу для малюка. Добре, якщо поруч із такими реченнями є картинки, на яких намальовано те, про що написано в цьому реченні. Це допоможе дитині зрозуміти, що його зусилля не марні, і з величезною радістю усвідомити те, що він абсолютно правильно прочитав це речення. 

     Вивчивши техніку читання по складах, можна переходити до читання слів і речень, не розбитих на склади. Для цього потрібно купити нові книжки з маленькими віршиками або розповідями. Читаючи з малям маленькі віршики, ви можете розвивати не тільки читання, але й логіку мислення, і навіть пам'ять. Біля кожного віршика, так само, як і в другій книжці біля речень, має бути намальована картинка із зображенням подій, що відбуваються в цьому віршику. 

     Наприклад, перш ніж приступити до читання такого віршика, спочатку треба детально вивчити все, що зображено на малюнку поруч з ним. Запитайте свою дитину про те, хто намальований на картинці? Що він робить? А ще? Прочитавши перший рядок, разом повторіть його в слух, прочитавши другий рядок, разом повторіть вже два рядки, і перший і другий. 

     Вашій дитині сподобаються всі віршики з маленької книжки, якщо вони будуть цікавими і зрозумілими для неї, він з радістю прочитає і навіть запам'ятає їх напам'ять. А коли до вас в гості хтось завітає, ваш малюк з гордістю прочитає ці вірші для гостей. Іноді малюки забувають якесь складне або не зовсім зрозуміле для них слово. Не поспішайте підказувати його, а просто скажіть своїй дитині про те, що вона вже велика і вміє самостійно читати. Це підбадьорить її і вона, прочитавши слово, що забула, легко згадає все продовження віршика. Щодня читайте разом нові віршики, повторюйте вже прочитані раніше і обов'язково читайте їх своїм гостям. 

     До перших казок краще перейти трохи пізніше, ніж до віршиків, адже поки що дитині буде важко зрозуміти та усвідомити великий обсяг інформації. Не забувайте просити малюка розповісти вам своїми словами те, що він прочитав. Це дуже добре тренує пам'ять, а також позитивно впливає на розвиток особистості вашої дитини. І ще не забувайте в процесі навчання читанню хвалити своїх дітей за їх нехай ще поки маленькі, але вже досягнення. Це допоможе їм розвинути не тільки техніку читання, але також впевненість в собі, і в своїх силах. Не забувайте, вашій дитині завжди потрібна ваша підтримка і ваша любов! 

     

    Скоро до школи. 9 способів як допомогти дитині з нетерпінням чекати на 1 вересня

      Що ж потрібно робити для того, щоб прищепити позитивний інтерес до школи і на чому акцентувати увагу?

    1. Знайомимося з територією

     Як правило, територія школи не огороджена так, як територія дитячого садка і погуляти там можна без особливих проблем. Пройдіться з малюком, подивіться на будівлю, на спортивний майданчик. Періодично ходіть тією дорогою, якою потрібно буде дитині ходити кожен день в школу.

    2. Знайомимося з класом

     Швидше за все у вас буде можливість перед початком навчального року відвідати школу і клас, в якому буде навчатися ваш першокласник. Так само можете допомогти класному керівнику приготувати клас до першого вересня.

    3. Позитивні історії - позитивний настрій

     Читайте з малюком казки про школу, про те, як дітки там навчаються. Зараз дуже популярні казки про лісові школи. Дуже позитивні і навчальні оповідання.

    4. У школі багато цікавого

     Розкажіть дитині, що в школі набагато більше цікавих занять, ніж просто уроки. Є заняття музикою, де можна співати, малювання, художня праця, спортивні заняття, а також захоплюючі поїздки і походи всім класом.

    5. Шкільні обіди

    За тиждень до початку занять обговоріть зі своєю дитиною, що б вона хотіла їсти на обід. Звичайно, у кожній школі є безкоштовні обіди для учнів молодшої школи, але, з певних причин, багато батьків від них відмовляються. Запитайте малюка, що йому покласти з собою - бутерброд, круасан, сендвіч або щось інше. Не забудьте про ласощі на десерт. Все буде в кілька разів смачніше, якщо упаковано в спеціальну коробочку для шкільних обідів, яку можна без проблем купити.

    6. Знайомимося з однокласниками

    Добре, якщо разом з вашою дитиною в одному класі будуть вчитися і інші дітки, яких вона знає. Але якщо таких немає, то варто з ними познайомиться або на підготовчих заняттях, або за кілька тижнів до занять, коли вчитель буде збирати батьків з дітками для знайомства.

    7. Розкажіть про свої шкільні роки

    Впевнена, у кожного з нас є кумедні і цікаві історії зі свого шкільного життя, про які можна згадувати дуууже довго. Так чому б не поділитися ними зі своєю дитиною? Адже школа - це не страшно, це весело і захоплююче.

    8. Шкільна форма

    Дозвольте своїй дитині самій вибрати шкільну форму, в якій їй захочеться ходити. Звісно, враховуючи шкільні вимоги.

    9. Збираємо портфель

    Обов'язково разом з дитиною вибирайте шкільне приладдя, адже саме їй ними користуватися. А потрібно купувати дуже багато: портфель, пенал, зошити, олівці та багато іншого шкільного приладдя, без яких неможливо навчання в школі.

    Категорія: Школа майбутнього першокласника | Переглядів: 479 | Додав: usova83 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar